САМОУВ’ЯЗНЕННЯ

17.03.2009

З книги «Що несе з собою хвороба алкоголозіму?»

Видано з ініціативи міжєпархіальної підкомісії УГКЦ «За тверезість життя».

Тернопіль 2007

о. Ленід Костко

САМОУВ’ЯЗНЕННЯ

Коли я вчиняю щось для себе (чи навіть думаю, чи планую), то це вже починає діятися, насамперед, в мені самому, в моїй особовості, зі мною самим, далі – з оточуючим мене світом – до усіх, з ким я буду спілкуватись та співпрацюватиму! Це, вже закладає початок причинно-наслідкового ланцюжка, який наростатиме, розвиватиметься та провадитиме мене кудись… Добрі наміри та плани, навіть фантазії, якщо вони ґрунтуються на Божій правді і любові, в прагненні спасіння душі і любові ближнього – започатковують і провадять мене до вічної радості у Небесному житті, в уможливленій радості споглядати Бога!

 

Та, коли основую та будую своє життя на егоїстичних бажаннях, приємностях – зрадливих радощах, страсі, бажаннях вивищення чи самопониження, невластивих самозвинуваченнях, особливо грішних, навіть – ніби, радостях і вдоволеннях, які завжди будуть тимчасові і обманливі – то потрапляю у згубне коло самоув’язнення. А відтак – не спихай усього на події та обставини життя – велику радість чи велике горе, безвихідь, вину лукавого, який, очевидно, причетний до цього, бо «ходить довкола, як лев рикаючий, щоб пожерти» . Це нечистий нашіптує нам про свої «чудові способи» закріплення та примноження щастя, вдоволення, приємності, виходу з розпачу, смутку та болю душі, з терпіння душі і тіла. Нашіптує нам: Спробуй лише раз!

Намовляє: Це, тільки сьогодні-зараз зроби і побачиш, що це для тебе є найкраще! А завтра я тебе до чогось ще приємнішого заохочу і навчу, і буде ще приязніше нам обом…

А оскільки дар вільної волі і розуму людині даний Творцем, то це інакше, ніж добровільним самоув’язненням не назвеш.

Але самоув’язнення ще не відразу спостерігається, його може ще і не бути від першого-другого випробування лукавої принади. Не кожен розум і голову втрачає відразу та стає безвільним. Лукавий хитріший і проворніший від нас, і знає, чим, кого, і де можна привабити та спіймати.

Самоув’язнення можеш створити собі сам: для тіла, для душі, для духу.

Та коли хоча найменше відчуваєш, що собі вже не належиш у повній мірі, і правдиву радість життя хтось віднімає, і що, ніби безнадійно та міцно ти ув’язнений – пам’ятай, що ти завжди в своїй суті є істотою вільною, бо ти створений за Образом і Подібністю твого вільного правдивого Бога-Отця, що за твою свободу заплачено найвищою ціною – Кров’ю Ісуса.

Нас не може поневолити Диявол, якщо ми добровільно не піддамося йому.

Коли Святий Дух промовить до тебе докором сумління:

Встань, опам’ятайся… то як блудний син скажи собі: це тільки моє власне самоув’язнення. Якщо зробиш зусилля відразу і закличеш у довір’ї до Господа: – Рятуй мене, бо топлюся – то виходиш із своєї в’язниці, в яку ти сам себе запхав. І з подивом радості відчуєш себе знову вільним і переможцем!

Тільки не піддайся знову на те, що вже так болюче і багаторазово на собі пересвідчився – ніби це ще тільки один раз і більше ні! Описую тут досвід життя, для когось влучний, для когось ні. Але повчання з цього можна здобути кожному.

РОЗВАЖМО ПРО АЛКОГОЛЬНЕ САМОУВ’ЯЗНЕННЯ*

Алкогольні напої в своїй природі ще не є нічим злим. Читаємо в Святому Письмі про хліб і вино, як про потрібні людині харчі: «…хліб і вино для мене і для раби твоєї і для цього слуги є» ( Суд.19:19); «…а вино для пиття ослабівшим в пустині.(2Цар.16:2); «І був день, коли сини його і дочки його їли, і вино пили в домі. (Йов.1:13); «Ти сповнив серце моє веселістю з того часу, як у них хліб і вино умножились.» (Пс.4:8); «ідіть, їжте хліб мій і пийте вино» (Прит.9:5); «Дайте вино засмученому душею» (Прит.31:6); «Йди, їж у веселості хліб твій, і пий в радості серця вино твоє, коли Бог благоволить справам твоїм.» (Еккл.9:7)

Однак, немало і застережень читаємо про згубну дію вина: «…хто любить вино, не розбагатіє.» (Прит.21:17); «Горе тим, які хоробрі пити вино» (Ис.5:22); «Блуд, вино і напитки заволоділи серцем їх.» (Ос.4:11); Пробудіться, п’яниці, і плачте, і ридайте, всі п’ючи вино!» (Йоіл.1:5).

* В статті використано матеріали: сайту www.shkolazhizni.ru, газета «Екклесиаст», публікації Крюкова А., Гакова А.

Читачі поставили запитання.

Відповіді, відносно вступної статті «Самоув’язнення»

  • А, що є самоув’язнення?

Наше Самоув’язнення – це може бути або тільки стан тимчасовий, або дуже тривалий, (як з чим, і у кого) коли людина гадає собі – дурить себе, що це є її остаточна правда. Повір мені – остаточною є тільки Істина, зречена Творцем! Ми самоув’язнюємося тільки нашими власними думками, критикою себе, чи інших, мріями, ідеями…!

  • Які симптоми самоув’язнення?

Симптоми самоув’язнення досить непомітні нам, але це завжди – торпідність до справи, ніби вже нема варіанту і розв’язки, ніби усе безнадійне і безвихідне. Зокрема – це наша лінивість, безпечність і безучасність, ніби, «а що я можу змінити?»

Можеш усе змінити, що залежить від тебе! Бо ти син вільного Бога і Творця! Він чекає твоєї зміни, Він чекає твоєї еволюції!

  • Чому і чим узалежнення є погане?

Бо це завжди є втратою твоєї свободи, яку ти завжди так любиш, ціниш, прагнеш і ставиш понад усе. Бути вільним – це завжди бути Вільним в Господі, бо тільки тоді ти будеш вільним, якщо з поєднаєшся Ним – бо лише Він Єдиний є вільний, і тебе вчинить вільним!

  • Узалежнення – чи це завжди є вплив на збільшення дози алкоголю і «міксту»?

Завжди! Узалежнення – є процес, і невблаганний…

Коли є «добре» – а я хочу краще, «приємно мені» – а я хочу ще приємніше…

Гадаю, тобі це знайоме – і десь болюче… (і знаєш, як це обманливо).

 

З книги «Що несе з собою хвороба алкоголозіму?»

Видано з ініціативи міжєпархіальної підкомісії УГКЦ «За тверезість життя».

Тернопіль 2007

О. Ленід Костко

No Comments

Залишити відповідь